Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 року Справа № 905/3517/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівДемидової А.М. Воліка І.М. Кролевець О.А. (доповідач у справі)розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"на рішення господарського суду Донецької області від 10.09.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.11.2013 р. у справі № 905/3517/13 господарського суду Донецької областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"доПриватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Гонтаренка Володимира Олександровичаза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дудули Юрія Михайловичапростягнення 24 990,00 грн.за участю представників:

позивача: Неклонський В.І.

відповідача: не з'явився

третьої особи на стороні позивача: не з'явився

третьої особи на стороні відповідача: не з'явився

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (надалі - "ПАТ "СК "Українська страхова група") звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (надалі - "ПАТ "УАСК "АСКА") про стягнення в порядку регресу 24 990,00 грн. компенсації здійснених страхових виплат. Позовні вимоги обґрунтовані нормами ст. ст. 993, 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" та положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.09.2013 р. (суддя Сажнева М.В.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Позиція суду першої інстанції мотивована відсутністю належних та допустимих доказів вини Дудули Ю.М. у настанні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої завдано шкоду особі, якій позивачем виплачено страхове відшкодування. Дане унеможливлює настання відповідальності ПАТ "УАСК "АСКА".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.11.2013 р. (судді Будко Н.В., Москальова І.В., М'ясищев А.М.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ПАТ "СК "Українська страхова група" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 10.09.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.11.2013 р. як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач та треті особи не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.12.2010 р. на автодорозі Суми-Полтава-Олександрія відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Scania" (державний реєстраційний номер 11753КМ), що перебував під керуванням Гонтаренка Володимира Олександровича, та автомобіля марки "MAN" (державний реєстраційний номер АЕ 3720 ВС), що перебував під керуванням Дудули Юрія Михайловича (надалі - "Дудула Ю.М."). Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Поряд з цим господарськими судами з'ясовано, що станом на 24.12.2010 р. автомобіль марки "Scania" (державний реєстраційний номер 11753КМ) було застраховано згідно з Договором добровільного страхування № 28-2828-0767 від 02.02.2010 р., укладеного між ПАТ "СК "Українська страхова група" (страховик) та ВАТ "Миронівський хлібопродукт" (страхувальник).

Статті 979 ЦК України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З огляду на дані норми чинного законодавства, умови Договору добровільного страхування № 28-2828-0767, на підставі страхового акту № ДККА-4300 від 16.03.2011 р. ПАТ "СК "Українська страхова група" здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 31 468,68 грн. (платіжне доручення № 2514 від 18.03.2011 р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судами встановлено, що постановою ІОДР ВДАІ з обслуговування Козельщинського району від 30.12.2010 р. відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 286 КК України з огляду на те, що відсутній висновок автотехнічної експертизи та не встановлено винного у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди від 24.12.2010 р. Також зазначено, що після встановлення винного у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди його необхідно притягнути до відповідальності згідно чинного законодавства.

Господарськими судами з'ясовано, що цивільно-правова відповідальність, що настає внаслідок заподіяння шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди за участі автомобіля "MAN" (державний реєстраційний номер АЕ 3720 ВС), застрахована у ПАТ "УАСК "АСКА" згідно з Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс № ВЕ/4407192). Пунктом 2 Полісу № ВЕ/4407192 передбачено, що ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, становить 50 000,00 грн., а франшиза складає 510,00 грн.

Позивач листом № 3072/971-УСГ від 10.01.2013 р. звернувся до відповідача, як особи, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу, з заявою, відповідно до якої просив відшкодувати в порядку регресу страхове відшкодування в сумі 31 468,68 грн. Вказана заява залишена відповідачем без задоволення.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В той же час, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Колегія суддів звертає увагу на те, що для правильного вирішення спору із застосуванням даних норм чинного законодавства слід враховувати, що наявність вини особи у настанні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої спричинено шкоду транспортному засобу іншої особи, підлягає доказуванню позивачем в загальному порядку, визначеному ст. ст. 32 - 34, 35 ГПК України.

При цьому, рішення господарського суду не може обґрунтовуватися тільки довідкою ДАІ або постановою про відмову в порушенні кримінальної справи, оскільки даними документами не встановлюється факт протиправності поведінки певної особи. Статтею 221 КУпАП України унормовано, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, у тому числі щодо порушень правил дорожнього руху, здійснюється районними судами.

Враховуючи дане, а також відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована відповідачем, у вчиненні адміністративного правопорушення у вигляді порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову ПАТ "СК "Українська страхова група".

Щодо тверджень ПАТ "СК "Українська страхова група", викладених в касаційній скарзі, колегія суддів зазначає, що вони були предметом дослідження судом апеляційної інстанції, яким вірно встановлено їх безпідставність. Відповідно, твердження скаржника, викладені в касаційній скарзі, висновків господарських судів не спростовують.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст. ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 10.09.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.11.2013 р. у справі № 905/3517/13 залишити без змін.

Головуючий суддяА. Демидова СуддіІ. Волік О. Кролевець